Найбільші міста України зосереджують значну частину населення, робочих місць, університетів, промислових підприємств, медичних закладів і транспортних вузлів. За останніми повними зіставними даними Державної служби статистики, частка міського населення становила 69,7%, тобто майже сім із десяти жителів країни проживали в містах.
Визначити точну сучасну чисельність населення кожного міста складно. Повномасштабна війна спричинила евакуацію, внутрішнє переміщення людей, тимчасову окупацію територій і значні міграційні зміни. Тому для коректного порівняння використовується останній повний офіційний рейтинг станом на 1 січня 2022 року.
Важливо: наведені цифри показують чисельність наявного населення до масштабних демографічних змін, спричинених війною. Вони не завжди відповідають кількості людей, які фактично живуть у місті зараз. Особливо це стосується тимчасово окупованих і прифронтових населених пунктів.
Найбільші міста України за населенням
| Місце | Місто | Чисельність населення |
|---|---|---|
| 1 | Київ | 2 952 301 |
| 2 | Харків | 1 421 125 |
| 3 | Одеса | 1 010 537 |
| 4 | Дніпро | 968 502 |
| 5 | Донецьк | 901 645 |
| 6 | Львів | 717 273 |
| 7 | Запоріжжя | 710 052 |
| 8 | Кривий Ріг | 603 904 |
| 9 | Миколаїв | 470 011 |
| 10 | Маріуполь | 425 681 |
За офіційною статистикою лише Київ, Харків та Одеса мали понад мільйон жителів. Дніпро наближався до цієї позначки, але формально вже не належав до міст-мільйонників.
Київ – найбільше місто та столиця України
Київ очолює рейтинг із великим відривом. Офіційна чисельність населення становила понад 2,95 мільйона осіб. Реальна кількість жителів могла бути більшою через людей, які постійно працювали або навчалися в столиці без зміни зареєстрованого місця проживання.
Київ є головним адміністративним, фінансовим, освітнім і діловим центром держави. Тут розташовані центральні органи влади, офіси великих компаній, провідні університети, наукові установи та найбільший авіаційний і залізничний транспортний вузол країни.
Велика кількість населення створює типові для столиці проблеми:
- завантажені дороги та переповнений громадський транспорт у години пік;
- висока вартість житла та оренди;
- надмірне навантаження на школи, лікарні й комунальну інфраструктуру в нових районах;
- нерівномірний розвиток правого і лівого берегів;
- значні відстані між місцем проживання та роботою.
Харків – найбільше місто сходу України
Харків посідав друге місце з населенням понад 1,42 мільйона осіб. Місто традиційно було одним із головних промислових, наукових та освітніх центрів України.
У Харкові працювали великі машинобудівні підприємства, конструкторські бюро, науково-дослідні інститути та десятки закладів вищої освіти. Значну частину населення становили студенти з різних областей України та інших країн.
Через близькість до кордону і постійні російські обстріли демографічна ситуація суттєво змінилася. Частина людей виїхала, частина повернулася, а місто прийняло переселенців із громад Харківської та сусідніх областей. Тому використовувати довоєнну цифру як сучасну кількість жителів некоректно.
Одеса – найбільше місто на узбережжі Чорного моря
Одеса мала понад 1,01 мільйона жителів і була третім містом-мільйонником України. Її розвиток тісно пов’язаний із морськими портами, логістикою, торгівлею, туризмом, освітою та сферою послуг.
Одеський порт і навколишня транспортна інфраструктура мають важливе значення для українського експорту. Місто також є центром великої агломерації, до якої тяжіють Чорноморськ, Південне та численні населені пункти Одеського району.
Серед проблем Одеси – сезонне перевантаження доріг, щільна забудова, нестача паркувальних місць, стан частини історичних будівель і навантаження на водопровідні та каналізаційні мережі.
Дніпро – промисловий і логістичний центр
Дніпро посідав четверте місце з населенням 968 502 особи. Це один із найважливіших промислових, інженерних, фінансових і логістичних центрів країни.
Місто має розвинені металургійні, машинобудівні, ракетно-космічні та інформаційні підприємства. Завдяки розташуванню в центрально-східній частині України Дніпро став важливим транспортним, медичним і гуманітарним вузлом.
Одна з головних побутових проблем міста – великі відстані між районами. Житлові масиви розташовані на обох берегах Дніпра, а транспортне сполучення значною мірою залежить від мостів. Через це дорожні роботи або аварії швидко створюють затори на основних напрямках.
Донецьк – велике місто з недоступною поточною статистикою
Донецьк у статистичному рейтингу мав 901 645 жителів. Проте ця цифра є умовною, оскільки місто перебуває під тимчасовою російською окупацією з 2014 року, а повноцінний збір української статистики там неможливий.
До окупації Донецьк був одним із найбільших промислових центрів країни. Основними напрямами економіки були вугільна промисловість, металургія, машинобудування, торгівля та фінансові послуги.
Точна сучасна кількість людей у Донецьку невідома. Дані з окупованої території неможливо перевірити за стандартною державною методикою, тому будь-які нові цифри потрібно сприймати лише як приблизні оцінки.
Львів – найбільше місто заходу України
Львів мав 717 273 жителі та посідав шосте місце. Місто є великим культурним, освітнім, туристичним, технологічним і транспортним центром.
Після початку повномасштабної війни Львів прийняв значну кількість внутрішньо переміщених людей, релокованих підприємств, громадських організацій та освітніх проєктів. Це посилило роль міста, але водночас збільшило навантаження на житло, транспорт, школи, медичні заклади та комунальні служби.
Офіційна чисельність у межах міста не показує всього масштабу Львівської агломерації. Частина людей живе в навколишніх громадах, але щодня приїжджає до Львова на роботу або навчання.
Запоріжжя – великий промисловий центр
Запоріжжя мало 710 052 жителі. Різниця між Запоріжжям і Львовом у довоєнному рейтингу становила лише трохи більше семи тисяч осіб.
Економічна база міста сформована металургією, машинобудуванням, енергетикою та виробництвом промислової продукції. Запоріжжя також є важливим транспортним вузлом на Дніпрі.
Близькість до лінії фронту, повітряні атаки та вимушена міграція суттєво вплинули на кількість населення. Водночас місто прийняло людей із тимчасово окупованих районів Запорізької області.
Кривий Ріг – одне з найдовших міст України
Кривий Ріг посідав восьме місце з населенням 603 904 особи. Місто розвивалося вздовж родовищ залізної руди, тому має витягнуту форму та значну протяжність із півночі на південь.
Основу місцевої економіки становлять видобування руди, металургія, гірниче машинобудування та пов’язані з ними підприємства. Промислова спеціалізація забезпечує робочі місця, але створює екологічне навантаження.
Для жителів важливою проблемою залишаються великі відстані. Поїздка між віддаленими районами може займати більше часу, ніж пересування між окремими сусідніми містами. Значну роль у транспортній системі відіграє швидкісний трамвай.
Миколаїв – центр суднобудування і морської логістики
Миколаїв мав 470 011 жителів. Місто розташоване біля злиття Південного Бугу та Інгулу й традиційно пов’язане із суднобудуванням, портовою діяльністю, машинобудуванням і харчовою промисловістю.
Воєнні дії завдали значної шкоди житловим будинкам, підприємствам та інженерним мережам. Однією з найскладніших проблем стало пошкодження системи водопостачання. Через евакуацію та міграцію довоєнна статистика не відображає сучасну кількість жителів.
Маріуполь – місто, населення якого змінила війна
Маріуполь до повномасштабного вторгнення мав 425 681 жителя та входив до десятки найбільших міст України. Це був великий центр металургії, морської торгівлі та промисловості на узбережжі Азовського моря.
Унаслідок російської облоги, бойових дій, масового руйнування житла та окупації чисельність населення різко скоротилася. Точну кількість людей, які зараз перебувають у місті, встановити неможливо. Довоєнна цифра використовується лише для історичного та статистичного порівняння.
Чому сучасний рейтинг міст неможливо скласти точно
Поточна кількість жителів великих міст змінюється швидше, ніж її можна зафіксувати звичайними статистичними методами. На результат впливають:
- Внутрішня міграція. Люди переїжджають із прифронтових районів до безпечніших областей, але не завжди змінюють зареєстроване місце проживання.
- Перебування за кордоном. Частина громадян виїхала тимчасово, частина повернулася, а частина регулярно переміщується між країнами.
- Тимчасова окупація. Українські органи статистики не мають повного доступу до адміністративних даних на окупованих територіях.
- Руйнування житла. Люди можуть бути зареєстровані в місті, але фактично проживати в іншому населеному пункті.
- Відсутність нового перепису. Останній Всеукраїнський перепис населення відбувся у 2001 році, а подальші цифри розраховувалися на основі адміністративних даних.
Через ці чинники цифри окремих міських рад, мобільних операторів, міжнародних організацій і державних установ можуть відрізнятися. Різниця не завжди означає помилку: установи можуть рахувати зареєстрованих жителів, фактичне населення, користувачів мобільного зв’язку або отримувачів певних послуг.
Населення міста та агломерації – не одне й те саме
У статистиці важливо розрізняти місто в адміністративних межах і міську агломерацію. Агломерація охоплює передмістя та сусідні громади, жителі яких регулярно їздять до центрального міста на роботу, навчання, лікування або за покупками.
Наприклад, до економічного простору Києва тісно пов’язані Бровари, Ірпінь, Буча, Вишневе, Бориспіль та інші населені пункти. Подібні зони сформувалися навколо Львова, Одеси, Дніпра і Харкова.
Тому офіційна кількість населення в межах міста може бути значно меншою за реальну кількість людей, які щодня користуються його дорогами, транспортом, лікарнями та іншою інфраструктурою.
З якими проблемами стикаються найбільші міста України
Велике місто дає більше можливостей для роботи, навчання та розвитку бізнесу, але висока концентрація населення створює додаткові труднощі:
- дефіцит доступного житла та зростання орендних ставок;
- завантажені дороги й недостатня пропускна здатність громадського транспорту;
- нестача шкіл, дитячих садків і медичних закладів у нових районах;
- зношені водопровідні, теплові та електричні мережі;
- забруднення повітря у промислових центрах;
- скорочення зелених зон через щільну забудову;
- нерівний розвиток центральних і віддалених районів;
- необхідність облаштування укриттів та захисту критичної інфраструктури.
Міста, які прийняли багато внутрішньо переміщених людей, також потребують нових житлових програм, додаткових місць у школах, розширення медичних послуг і створення робочих місць.
Які міста можуть змінити позиції в рейтингу
Після появи повних офіційних даних рейтинг найбільших міст може суттєво змінитися. На нього впливатимуть повернення людей із-за кордону, відбудова житла, безпекова ситуація, створення робочих місць та відновлення тимчасово окупованих територій.
Найбільше зростання фактичного населення під час війни могли отримати міста заходу та центру України, які прийняли переселенців і релокований бізнес. Проте без єдиної методики та повного збору даних називати точні нові місця в рейтингу зарано.
Отже, найбільшим містом України залишається Київ, а за останніми повними зіставними даними далі розташовуються Харків, Одеса, Дніпро, Донецьк, Львів, Запоріжжя, Кривий Ріг, Миколаїв і Маріуполь. Цей список показує довоєнну структуру міського населення, але не може повністю відобразити демографічні зміни, спричинені війною.
