Часник сорту Любаша з’явився на початку 2000-х років завдяки українському селекціонеру Івану Захаренку із Запорізької області. Фермер назвав новий сорт на честь своєї тещі. Кілька головок незвичного часнику трапилися йому випадково, і за чотири роки він зміг збільшити посівні площі з кількох головок до чотирьох гектарів. Сорт швидко поширився Україною, Росією, Білоруссю та Молдовою.
Любаша належить до озимих стрілкуючих сортів середнього строку дозрівання. Рослина досягає висоти 120-150 см, має темно-зелені листки завдовжки 45-50 см із легким восковим нальотом. Головна відмінність від інших сортів — потужна коренева система, що налічує понад 150 корінців на одну головку. Саме розвинені корені дозволяють рослині отримувати максимум поживних речовин із ґрунту.
Головки мають округлу, злегка приплюснуту форму. Вага однієї цибулини в середньому становить 80-120 г, але за правильного догляду сягає 150-350 г. У кожній головці формується 4-7 великих зубчиків. Зовнішні луски білі з фіолетовими прожилками, внутрішні — кремового кольору. Вміст сухих речовин сягає 42-43%, що забезпечує відмінну лежкість.
Скільки можна зібрати часнику Любаша з сотки
Урожайність часнику Любаша з 1 сотки становить від 150 до 350 кг залежно від умов вирощування та якості агротехніки. У перерахунку на гектар це 15-35 тонн. Такі показники роблять Любашу одним із найпродуктивніших озимих сортів.
Багато фермерів отримують стабільні результати. Один із прибалтійських виробників виростив 23 тонни з гектара з посадкового матеріалу автора сорту. За використання посадкового матеріалу першої репродукції (вирощеного з однозубки) урожайність може досягати 120 кг з сотки.
З одного квадратного метра збирають близько 3 кг цибулин. Для практичних розрахунків: якщо на сотці розмістити приблизно 1000-1200 рослин (стандартна схема посадки 10 см між рослинами і 30-40 см між рядами), то за середньої маси головки 100-120 г вийде 100-144 кг часнику. За сприятливих умов та інтенсивної агротехніки ці цифри подвоюються.
Від чого залежить урожай часнику
На результат впливає безліч факторів — від якості посадкового матеріалу до погодних умов.
- Зубчики для посадки мають бути великими, здоровими, без механічних пошкоджень і ознак хвороб. Найкращий результат дає посадковий матеріал першої репродукції — урожай, отриманий з однозубки.
- Такий часник зберігає всі генетичні властивості сорту та демонструє максимальну продуктивність упродовж 2-3 років.
- Багато городників стикаються з проблемою виродження сорту. Якщо постійно використовувати власні зубчики для посадки, через кілька років головки дрібнішають, знижується стійкість до хвороб.
- Для оновлення посадкового матеріалу використовують повітряні цибулинки (бульбочки): з них вирощують однозубки, а вже з однозубок отримують повноцінні головки першої репродукції.
Любаша віддає перевагу суглинковим ґрунтам із нейтральною кислотністю (pH 5,8-6,5). На важких глинистих ґрунтах головки формуються дрібними, на піщаних — не вистачає вологи й живлення. Ідеальний варіант — родючий суглинок з доброю повітропроникністю. Сівозміна відіграє найважливішу роль.
Найкращі попередники для часнику: капуста, гарбуз, кабачки, огірки, бобові культури, горох, сидерати (гірчиця, озима пшениця). Ці рослини збагачують ґрунт азотом і органічними речовинами, не виснажують землю. Не можна садити часник після цибулі, картоплі, моркви — у них спільні шкідники та хвороби.
Часта проблема — посадка часнику на одному місці кілька років поспіль. Це призводить до накопичення в ґрунті збудників хвороб, виснаження землі та різкого зниження врожайності. Оптимальна схема: перший рік — під паром, другий — сидерати, третій — часник.
Коли і як правильно садити часник Любаша
Озимий часник Любаша висаджують восени за 3-4 тижні до стійких заморозків. У середній смузі це середина жовтня — початок листопада, у південних регіонах — кінець жовтня — середина листопада. Головна умова — зубчики мають встигнути вкоренитися, але не дати зелених паростків. Оптимальна температура ґрунту для посадки +11…+13°С. Якщо посадити занадто рано, рослини підуть у ріст і вимерзнуть узимку. За пізньої посадки коренева система не встигне розвинутися, навесні рослини відставатимуть у розвитку.
Глибина посадки залежить від розміру зубчиків:
- дрібні заглиблюють на 5-6 см
- середні — на 7-8 см
- великі — на 8-10 см
Від поверхні ґрунту до верхівки зубчика має бути 4-5 см. Надто мілка посадка призводить до вимерзання, глибока — до затримки проростання та формування дрібних головок.
Ділянку під часник готують за 2-3 тижні до посадки. Обирають добре освітлене місце — у затінку головки дрібнішають і втрачають гостроту смаку. Не можна садити в низинах, де навесні накопичується вода, і на підвищеннях, де взимку здувається сніг. Ґрунт перекопують на глибину 25-30 см, вносять добрива: перепрілий гній або компост (5-6 кг на квадратний метр), суперфосфат (30-40 г) і сульфат калію (20-25 г). Свіжий гній використовувати не можна — він провокує грибкові захворювання.
Як доглядати за часником для гарного врожаю
Навесні, коли зійде сніг і ґрунт підсохне (середина квітня), проводять перший полив. У травні-червні, коли йде активне наростання листя та формування головок, часник поливають 2 рази на тиждень. Витрата води — 10-12 літрів на квадратний метр. У спекотну погоду частоту поливів збільшують до 3-4 разів на тиждень. За дощової погоди поливи припиняють. Перезволоження небезпечніше за посуху — корені загнивають, головки стають пухкими. За два тижні до збирання (кінець червня) поливи повністю припиняють. Це дозволяє головкам набрати щільності та характерної гостроти.
Підживлення проводять три рази за сезон:
- Перше підживлення проводять ранньою весною, щойно з’являться зелені сходи. Використовують сечовину або аміачну селітру (15-20 г на квадратний метр). Азот стимулює ріст листя — чим потужніша надземна частина, тим більша головка.
- Друге підживлення — через 2-3 тижні після першого. Застосовують комплексне добриво з переважанням азоту.
- Третє підживлення проводять на початку червня, коли формуються головки. У цей період потрібні фосфор і калій: суперфосфат (20 г) і сульфат калію (15 г на квадратний метр).
Багато городників використовують органічні підживлення: настій коров’яку (1:10) або пташиного посліду (1:15), трав’яні настої. Такі підживлення не лише живлять рослини, а й покращують структуру ґрунту, активізують роботу корисних мікроорганізмів.
Любаша — стрілкуючий сорт. Наприкінці травня — на початку червня рослини викидають квіткові стрілки. Якщо їх не видаляти, рослина витрачає сили на формування повітряних цибулинок, і головки виходять дрібними. Стрілки виламують або зрізають, коли вони досягнуть висоти 10-15 см. Кілька стрілок залишають для розмноження — з повітряних цибулинок вирощують оновлений посадковий матеріал. Стрілки прибирають до того, як вони почнуть закручуватися — на цьому етапі рослина ще не витратила багато поживних речовин.
Збирання та зберігання врожаю
Часник Любаша достигає на початку — у середині липня залежно від регіону. Ознаки готовності: нижні листки жовтіють і підсихають, верхні стають блідо-зеленими, несправжнє стебло розм’якшується. Якщо залишити кілька стрілок, на них лопаються оболонки повітряних цибулинок — це теж сигнал до збирання.
Викопувати часник потрібно в суху погоду. Його підкопують лопатою або вилами, струшують землю, розкладають для просушки у провітрюваному місці під навісом. Прямі сонячні промені руйнують корисні речовини. Сушка триває 7-10 днів. Після просушки обрізають корені, залишаючи 3-5 мм, і стебло, залишаючи пеньок 10-15 см.
Сортування врожаю:
- великі здорові головки — на зберігання
- середні — на їжу
- дрібні та пошкоджені — у переробку
- частину найбільших відкладають на посадковий матеріал
Зберігають у ящиках, сітках, тканинних мішках або заплітають у коси. Оптимальна температура +2…+4°С, вологість 60-70%. За таких умов Любаша зберігається 9-10 місяців без втрати якості. Завдяки високому вмісту сухих речовин (42-43%) головки не висихають і не проростають. 
Типові проблеми під час вирощування
Хоча Любаша стійка до більшості хвороб, деякі проблеми все ж виникають. Пожовтіння листя навесні часто пов’язане з дефіцитом азоту — допомагає підживлення сечовиною. Якщо листя жовтіє у червні, це може бути ознакою цибулевої мухи або нематоди. У дощове літо можливий розвиток грибкових захворювань — фузаріозу або білої гнилі.
Профілактика хвороб включає дотримання сівозміни, протруювання зубчиків перед посадкою (мідний купорос, Фітоспорин), своєчасне видалення уражених рослин. Вимерзання трапляється за малосніжних зим. Після посадки грядки мульчують торфом, тирсою або соломою шаром 4-5 см. Навесні мульчу прибирають, щойно почне танути сніг — інакше земля буде повільно прогріватися.
Дрібні головки формуються за нестачі освітлення, загущеної посадки, дефіциту живлення. Щоб отримати великий часник, дотримуйтеся схеми посадки: 10 см між зубчиками в ряду і 30-40 см між рядами. Це забезпечує кожній рослині достатньо місця й світла.
Розрахунок посадкового матеріалу та вигода вирощування
Для посадки сотки потрібно 10-15 кг зубчиків залежно від їхнього розміру та схеми посадки. За стандартної схеми (10×30 см) на сотці розміщують близько 1000 рослин. Якщо середня вага зубчика 10 г, знадобиться 10 кг посадкового матеріалу. Товарний часник для посадки коштує 200-500 рублів за кілограм залежно від регіону та якості. Повітряні цибулинки для оновлення сорту обійдуться дорожче — 1000-1500 рублів за кілограм. Однак це разові витрати — з бульбочок за два роки отримують оновлений посадковий матеріал, якого вистачить на 3-4 роки.
За урожайності 150-200 кг з 1 сотки і середньої ціни реалізації 150-250 рублів за кілограм виручка становитиме 22500-50000 рублів. За вирахуванням витрат на посадковий матеріал, добрива та засоби захисту чистий прибуток — 15000-40000 рублів з сотки. Це робить вирощування часнику Любаша вигідним заняттям як для домашніх господарств, так і для невеликих фермерських підприємств.
Переваги сорту Любаша
Морозостійкість до -25°С дозволяє вирощувати сорт у всіх регіонах України. Посухостійкість забезпечує стабільні врожаї в південних областях зі спекотним літом. Потужна коренева система ефективно добуває вологу й поживні речовини з глибоких шарів ґрунту. Стійкість до фузаріозу та шийкової гнилі знижує втрати врожаю і витрати на обробки. Тривалий строк зберігання (9-10 місяців) дозволяє реалізовувати продукцію поступово, за вигідною ціною. Високий вміст вітаміну С, селену, аліцину робить часник не лише смачним, а й корисним.
Універсальність використання — ще одна перевага. У їжу йдуть не лише зубчики, а й молоді листки — вони мають приємний смак із легкою гостротою, використовуються в салатах. Молоді стрілки також їстівні: їх маринують, смажать, додають у супи. Сорт підходить для свіжого споживання, консервування, приготування приправ і соусів.
