Заповіт дозволяє людині заздалегідь вирішити, хто отримає її майно після смерті. Без цього документа квартири, машини, гроші та інші цінності розподілятимуться між родичами за законом. І не завжди так, як хотілося б власнику. Тому варто розібратися, як правильно оформити заповіт в Україні, скільки це коштує та які помилки найчастіше допускають люди.
Що таке заповіт і навіщо він потрібен
Заповіт — це письмовий документ, у якому людина розпоряджається своїм майном на випадок смерті. Простіше кажучи, ви вказуєте, хто і що отримає після вас.
Багато хто думає: «Навіщо мені це? У мене є діти, вони й так усе отримають». Але практика показує інше. Коли немає заповіту, між родичами часто виникають конфлікти. Брати сваряться з сестрами, онуки з тітками, і все це закінчується багаторічними судовими процесами.
Заповіт вирішує такі проблеми:
- Ви самі обираєте спадкоємців — хоч друга, хоч благодійну організацію
- Можете позбавити спадщини тих, кому не хочете нічого залишати
- Маєте право розподілити майно так, як вважаєте за потрібне
- Можете поставити умови — наприклад, онук отримає квартиру, коли закінчить університет
Хто може скласти заповіт
Оформити заповіт може будь-яка повнолітня дієздатна особа. Тобто людина віком від 18 років, яка розуміє свої дії та може керувати ними.
Є винятки, коли заповіт можна скласти раніше 18 років:
- Неповнолітні, які одружилися — з моменту реєстрації шлюбу вони набувають повної дієздатності
- Підлітки від 16 років, які офіційно працюють або стали підприємцями
- Неповнолітні, які стали батьками
Не мають права складати заповіт:
- Недієздатні особи — це підтверджується рішенням суду
- Люди з обмеженою дієздатністю
- Малолітні діти до 14 років
Важливий момент: заповіт завжди складається особисто. Ніхто не може написати його за вас — ані за довіреністю, ані від вашого імені.
Що можна заповісти
У заповіті можна розпорядитися будь-яким майном:
- Нерухомість — квартири, будинки, земельні ділянки, гаражі
- Рухоме майно — автомобілі, техніка, меблі
- Гроші на рахунках у банках, депозити, готівка
- Корпоративні права — частки в підприємствах
- Цінні речі — ювелірні прикраси, предмети мистецтва, антикваріат
- Авторські права, патенти
Цікаво, що можна заповісти навіть майно, якого у вас ще немає. Наприклад, ви плануєте купити квартиру через рік. Вже зараз можете вказати її в заповіті.
Найпопулярніша фраза у заповітах: «Передаю все рухоме і нерухоме майно». Це універсальний варіант, бо охоплює все — і те, що є зараз, і те, що з’явиться пізніше.
Чого не можна написати в заповіті
Багато людей не знають, що в заповіті не можна вказувати розпорядження немайнового характеру:
- Де і як вас поховати
- Хто має стати опікуном ваших дітей
- Що зробити з домашніми тваринами
Такі побажання можна висловити родичам окремо, але юридичної сили в заповіті вони не матимуть.
Також не можна ставити умови, що суперечать закону або обмежують конституційні права людини. Наприклад, вимагати від спадкоємця змінити віросповідання чи не одружуватися.
Куди звертатися для оформлення заповіту
Для складання заповіту потрібно йти до нотаріуса — державного або приватного. Юридична сила документа однакова в обох випадках.
При собі обов’язково мати:
- Паспорт громадянина України
- Реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код)
Документи на майно при складанні заповіту не потрібні. Нотаріус не вимагає підтверджувати, що квартира чи машина дійсно ваші. Це перевірятиметься пізніше — коли спадкоємці будуть оформлювати спадщину.
Процедура займає близько години. Нотаріус допомагає правильно сформулювати ваші побажання, перевіряє, чи не суперечить текст закону, та посвідчує документ.
Хто ще може посвідчити заповіт
Не завжди є можливість дістатися до нотаріуса. Закон передбачає, що заповіт можуть посвідчити інші особи:
- Головні лікарі, їх заступники або чергові лікарі лікарень та госпіталів — для пацієнтів
- Директори або головні лікарі будинків для людей похилого віку
- Капітани морських та річкових суден під українським прапором
- Начальники пошукових або інших експедицій
- Начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів
- Командири військових частин — у місцях дислокації, де немає нотаріусів
- Посадові особи органів місцевого самоврядування — у сільських населених пунктах
Такі заповіти мають таку саму юридичну силу, як і нотаріальні. Але їх обов’язково посвідчують у присутності мінімум двох свідків.
Особливості оформлення під час воєнного стану
Війна внесла корективи у процедуру складання заповітів. Кабінет Міністрів України спростив правила для військовослужбовців.
Тепер заповіти військових Збройних Сил, працівників правоохоронних органів та органів цивільного захисту можуть посвідчувати:
- Командири (начальники) військових формувань
- Інші особи, уповноважені командиром
Такий заповіт складається у двох примірниках: один залишається у заповідача, інший направляється через Генеральний штаб до Міністерства юстиції для реєстрації у Спадковому реєстрі.
Ще одна зміна воєнного часу — нотаріуси працюють без спеціальних бланків. Заповіти оформлюються на звичайних білих аркушах паперу з реквізитами нотаріуса.
Види заповітів в Україні
Українське законодавство передбачає кілька видів заповітів:
Звичайний заповіт — найпоширеніший варіант. Нотаріус посвідчує документ, бачить його зміст, допомагає правильно оформити.
Секретний заповіт — коли ви не хочете, щоб навіть нотаріус знав, що написано в документі. Заповіт подається в заклеєному конверті з вашим підписом. Нотаріус ставить посвідчувальний напис на конверті, скріплює печаткою і поміщає в інший конверт. Зміст стає відомим тільки після смерті заповідача.
Заповіт подружжя — спільний документ чоловіка і дружини. Стосується майна, набутого в шлюбі. Після смерті одного з подружжя частка в спільній власності переходить до того, хто залишився живим.
Скільки коштує оформлення заповіту у 2025 році
У державного нотаріуса вартість регулюється законодавством. Державне мито за посвідчення заповіту складає близько 259 гривень. Але є ще плата за технічні та консультаційні послуги.
У приватного нотаріуса ціни встановлюються за домовленістю. Орієнтовна вартість — від 2000 до 6000 гривень залежно від міста та складності документа.
На ціну впливають:
- Складність заповіту — скільки майна вказується, скільки спадкоємців
- Наявність додаткових умов — підпризначення спадкоємців, заповідальні відмови
- Потреба в консультації — якщо нотаріус допомагає сформулювати вашу волю
- Регіон — у великих містах послуги дорожчі
До загальної вартості додається ще плата за реєстрацію заповіту у Спадковому реєстрі.
Що таке обов’язкова частка у спадщині
Ось проблема, з якою стикаються багато людей: вони думають, що заповіт дозволяє повністю контролювати долю майна. Але це не зовсім так.
Закон захищає певні категорії родичів, навіть якщо ви не хочете їм нічого залишати. Вони мають право на обов’язкову частку — половину того, що отримали б при спадкуванні за законом.
До таких осіб належать:
- Малолітні діти — до 14 років
- Неповнолітні діти — від 14 до 18 років
- Повнолітні непрацездатні діти
- Непрацездатний чоловік або дружина
- Непрацездатні батьки
Простий приклад. Ви заповіли квартиру другові, а у вас є неповнолітня дитина. За законом дитина отримала б усю квартиру. Обов’язкова частка — половина від цього. Тож друг отримає лише половину квартири, інша половина піде дитині.
Обійти це правило не можна. Навіть якщо ви прямо напишете в заповіті, що позбавляєте дитину спадщини.
Як змінити або скасувати заповіт
Заповіт — не остаточне рішення. Ви можете змінювати його скільки завгодно разів. Сьогодні написали, завтра передумали — і скасували або змінили.
Варіанти дій:
- Скасувати заповіт — подати нотаріусу заяву про скасування
- Змінити частково — внести зміни до окремих пунктів
- Скласти новий заповіт — він автоматично скасує попередній у тій частині, де йому суперечить
Пояснювати причини своїх рішень нікому не потрібно. Це ваше особисте право.
Якщо новий заповіт буде визнаний недійсним через якісь порушення, автоматично відновлюється чинність попереднього.
Коли заповіт може бути визнаний недійсним
Є ситуації, коли заповіт просто не має юридичної сили — він нікчемний від початку:
- Його склала недієздатна особа
- Заповіт написаний через представника
- Порушено форму та порядок посвідчення
В інших випадках заповіт можна оскаржити в суді. Підстави для цього:
- Людина не усвідомлювала значення своїх дій у момент складання
- Заповіт написаний під тиском, погрозами, обманом
- Воля заповідача була невільною
Судові справи щодо оспорювання заповітів тривають роками і потребують серйозної доказової бази.
Практичні поради при складанні заповіту
Формулюйте чітко. Не пишіть «залишаю квартиру дітям» — краще вказати конкретно: «квартиру за адресою… заповідаю синові Петру Івановичу». Чим точніше формулювання, тим менше суперечок потім.
Вказуйте повні дані спадкоємців. ПІБ, дата народження, ступінь родинних зв’язків. Це допоможе уникнути плутанини, коли в родині є люди з однаковими іменами.
Передбачте підпризначення. Що буде, якщо спадкоємець помре раніше за вас або відмовиться від спадщини? Можна вказати іншу особу на цей випадок.
Зберігайте таємницю. Нотаріус, свідки та всі причетні особи зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю. Вони не мають права розголошувати ні факт складання заповіту, ні його зміст до вашої смерті.
Повідомте комусь. Після смерті спадкоємці можуть навіть не знати про існування заповіту. Тому варто сказати близькій людині, де зберігається документ.
Що відбувається після смерті заповідача
Заповіт набуває чинності тільки після смерті людини або після офіційного визнання її померлою.
Спадкоємці мають шість місяців від дня смерті, щоб подати заяву про прийняття спадщини. Нотаріус відкриває спадкову справу, перевіряє наявність заповіту через Спадковий реєстр, визначає коло спадкоємців.
Якщо спадкоємець жив разом зі спадкодавцем на момент його смерті і не відмовився від спадщини — він автоматично вважається таким, що її прийняв.
Середній термін оформлення спадщини — 2-2,5 місяці після закінчення 6-місячного строку. Але якщо є проблеми з документами на майно, процес може затягнутися.
Висновки
Складання заповіту — це відповідальний крок, який захищає вашу волю та оберігає рідних від зайвих конфліктів. Процедура нескладна: прийти до нотаріуса з паспортом і кодом, пояснити свої побажання, підписати документ.
Головне — робити це свідомо, чітко формулювати свою волю і пам’ятати про обов’язкову частку для непрацездатних родичів. І не відкладайте — ніхто не знає, що буде завтра.
